У час, позначений невизначеністю та втратами, бібліотеки доводять, що можуть пропонувати значно більше, ніж книжки. Упродовж реалізації проєкту п’ять бібліотек-учасниць у Києві провели 34 заняття з бібліотерапії, які об’єднали 245 учасників, що загалом взяли участь у них 410 разів. Під керівництвом підготовлених фасилітаторів ці зустрічі поєднували спільне читання, творче письмо та відкрите обговорення, допомагаючи людям опрацьовувати емоції, відновлювати зв’язки з іншими та знову віднаходити відчуття спокою.
Сила спільного читання
Серед усіх випробуваних форматів саме спільне читання стабільно отримувало найвищу оцінку. Читання разом в одному темпі створювало колективний досвід, який допомагав учасникам розслабитися, емоційно налаштуватися одне на одного та вибудувати довіру в групі. У багатьох воно також пробуджувало теплі спогади дитинства — про родину, школу та відчуття турботи. Фасилітатори зауважили, що це відчуття приналежності й безпеки помітно сприяло більшій відкритості учасників у висловленні емоцій та особистих роздумів після завершення читання.
Заняття зі спільного читання в Бібліотеці імені Григорія Сковороди, 22 лютого 2026 року.
Пошук слів через письмо
Творче письмо виявилося не менш дієвим, і низка фасилітаторів відзначила його як особливо захопливий формат. Учасники описували письмо як безпечний спосіб опрацювати емоції, осмислити власний досвід і висловити почуття, які важко промовити вголос. За словами фасилітаторів, письмові вправи поглиблювали емоційну усвідомленість, стимулювали когнітивну активність, розвивали емоційний інтелект і додавали учасникам упевненості, щоб ділитися думками з групою.
Заняття, присвячені довкіллю та психології, також започатковували змістовні розмови. Водночас фасилітатори наголошували, що жоден формат не має переваги над іншими: цінність кожного заняття залежить від складу учасників, обраних текстів та їхніх емоційних потреб.
Безпечний простір, щоб говорити — і слухати
У кожній групі найвагомішим результатом стала сама атмосфера — безпечна, довірлива та підтримувальна. Учасники цінували можливість відверто говорити, не боячись осуду, і ділитися своїм досвідом та емоціями в атмосфері взаємоповаги. Слухаючи історії інших, вони нерідко впізнавали в них власні — і усвідомлювали, що не самотні у своїх емоційних труднощах. Оскільки участь була добровільною, кожен міг долучатися в тій мірі, яка була для нього комфортною.
Обговорення після кожного читання неодноразово називали найзмістовнішою частиною занять. Вони сприяли взаєморозумінню, емпатії та емоційному полегшенню, а також зміцнювали в учасників відчуття спільноти. Діти й підлітки своєю чергою особливо цінували інтерактивні елементи: ігри, творчі вправи та активності, що поєднували читання з мистецьким самовираженням.
Підтримка тих, хто підтримує інших
Фасилітатори неодноразово висловлювали вдячність за навчання, фахову підтримку та ресурси, надані в межах проєкту. Багато хто з них наголошував на важливості подальшого нетворкінгу та обміну досвідом з колегами-фасилітаторами, постійного експертного супроводу, а також психологічної підтримки для самих фасилітаторів. Вони також високо оцінили ретельно дібрані книжкові колекції та візуальні матеріали проєкту, зазначаючи, що під час війни бібліотеки стали важливими осередками емоційної підтримки, стійкості та єднання громади.
Стале місце в житті бібліотек
Результати говорять самі за себе: бібліотерапія довела свою ефективність і високу цінність як спосіб підтримки емоційного благополуччя в бібліотеках. Завдяки спільному читанню, творчому самовираженню та фасилітованим обговоренням учасники отримали можливість опрацювати свої емоції, послабити відчуття ізоляції та зміцнити соціальні зв’язки. Попри надзвичайні виклики, спричинені війною, фасилітаторам вдалося створити середовище довіри, у якому могли зростати стійкість, емпатія та взаємопідтримка в громаді.
Усі бібліотеки-учасниці мають намір продовжувати заняття — це переконливе свідчення того, що бібліотерапія має значний потенціал стати сталою складовою бібліотечних послуг і ширших ініціатив, спрямованих на підтримку психічного благополуччя громад.